Бібліотека в мережі ПДГ

Фахівці соціальної роботи від Перечинського центру соціальної служби сім`ї і молоді
Коряк Власта Юріївна  та Мешко Ярослава Юріївна  надають допомогу користувачу  в
отриманні інформації   у бібліотеці.

       Бібліотека-філія с. Тур’я-Ремета є учасником Мережі ПДГ.

    Пункт Доступу Громадян – це інформаційний центр, відкритий у бібліотеці, де громадяни мають можливість отримати інформацію органів державної влади та дізнатись, яким чином можна долучитись та впливати на законодавчий процес.

    Мережа Пунктів доступу громадян (ПДГ) започаткована Українською бібліотечною асоціацією у червні 2009 року в рамках ґранту Програми сприяння Парламенту України ІІ (ПСП ІІ) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID); діяльність Мережі ПДГ координується УБА у партнерстві з ПСП II.

У рамках Програми сприяння Парламенту  (ПСП) та Проекту «Україна: верховенство права»  бібліотека отримує  електронну розсилку по різним питанням правової тематики, а також поштою отримує брошури, буклети, різноманітного роду офіційну інформацію.
Бібліотека інформує:
про надходження в електронному вигляді таких видань:
   –«Вісник громадських рад», підготовлений Секретаріатом Кабінету Міністрів України за сприяння Програми сприяння Парламенту;
  –Інформаційний бюлетень програми «Бібліоміст» – «Бібліоновини» за червень;
  –Інформаційно-аналітичні бюлетені, випуски видань Фонду Президентів України Національної бібліотеки України ім. Вернадського:
Ø «Науково-інформаційні ресурси про президентів та інститут президентства»
Ø «Україна у відгуках зарубіжної преси»
Ø «Інститут президентства в системі сучасних міжнародних відносин».

Інтернет-центр

     Інтернет-центр бібліотеки-філії с. Тур’я-Ремета створено завдяки перемозі бібліотеки у конкурсі проектів «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернет ІІ» програми «Бібліоміст». Бібліотека отримала комп’ютерне обладнання з програмним забезпеченням (3 комп’ютери, принтер, сканер, веб-камери і навушники).

------------------------------------------------------------------------------------------------------------

    7 вересня 2011 року Тур’я-Реметі відбулася презентація проекту «Бібліоміст», на яку приїхало багато гостей, серед них: Матей Новак –директор програми «Бібліоміст», І.І.Канюка-заступник начальника управління культури Закарпатської ОДА, О.С .Дурунда-головний спеціаліст управління культури, Г.К.Ковальчук-заступник директора ЗОУНБ, М.І Пекар-начальник відділу культури.

     Зустрічали наших гостей хлібом-сіллю,а шкільний ансамбль «Дударик» вигравав в ’язанку народних мелодій, після чого всіх урочисто було запрошено в бібліотеку, де сільський голова Михайло Біган та керівник програми «Бібліоміст» Матей Новак перерізали стрічку і відкрили Інтерне-центр на базі бібліотеки-філії. Свою вдячність виразили наші вчителі: А.І.Мегела, Е.Е.Пилип, Т.І Скубенич, директор школи Й.Й Товтин,колишній директор М.І Куштан. Від імені школярів виступила президент школи Надія Чомоляк.По завершенні урочистої частини, гості мали змогу насолодитися маленьким концертом від ансамблю «Дударик» та послухати в’я занку словатських народних пісень від вокального ансамблю «Радованка».

Знамениті односельчани

Фекета Федор (1789-1839)

     Листоноша, легендарний Турянський Посол. Народився 1789 року в с. Тур’я-Ремета. Невтомний листоноша, котрий за будь-яких погодніх умов, по гірському бездоріжжі долаючи пішки більш як 65 кілометрів, доставляв з Ужгорода на свою рідну Турянщину друковані періодичні видання. Помер 1839 року від хвороби, застудившись у дорозі. Похований на цвинтарі в с. Тур’я - Ремета. На стіні сільської церкви встановлено монумент-барельєф Федору Фекеті. В м. Перечині в 2004 році встановлено пам’ятник Фекеті, єдиний у світі пам’ятник листоноші.

Петер Антон Борисович (1921-2011)

     Художник-педагог, заслужений учитель України. Народився 17 травня 1921 року в с. Тур’я - Ремета Перечинського району в сім’ї робітника. У 6 років батьки віддали Антона в Т.-Реметівську народну школу з чеською мовою навчання. Тут він закінчив 5 класів і вже почав захоплюватися малюванням. Здібності учня помітив директор цієї школи Бедерніх Шішунек, який також добре малював. Продовжив своє навчання Антон у Перечинській горожанській школі, яку закінчив у 1935 році. Потім – навчання в Ужгородській гімназії. Згодом закінчив Мукачівську семінарію та Дрогобицький педінститут. Самодіяльний художник і скульптор. В його доробку чимало живописних полотен. Нагороджений значком « Відмінник народної освіти України»,присвоєно звання « Заслужений учитель України» ( 1968 ).

Мурані Іван (Бростяник Іван)

     Народився 9 березня 1881 року в селі Тур’я-Ремета Перечинського району. Після закінчення Ужгородської гімназії вступив до Будапештського політехнічного інституту, який йому довелося через два роки залишити, бо помер батько і грошей для навчання не було. Поступив до Ужгородської богословської семінарії. У 1905 році його висвячено на священника.

Бочко Марія Георгіївна

     Народилася Марія Бочко у січні 1941 року в селі Тур’я – Ремети . Навчання давалося легко і закінчила дівчина десятирічку з медаллю. Навчалася на філологічному факультеті Ужгородського університету, який закінчила з відзнакою. Після закінчення навчання її запрошують на роботу в шкільний відділ Ужгородського міського комсомолу. Робота поглинула її повністю, але відчувалося разом з тим якесь невдоволення . Бо ж хотіла себе максимально реалізувати як педагог-словесник. Мрії її збуваються Спочатку в Ужгородській вечірній змінній школі робітничої молоді №4 , а потім у цій же денній з російською мовою навчання Марія Георгіївна понад десять років викладає українську мову і літературу. Через деякий час шлях молодого вченого проліг до Ужгородського державного університету на кафедру української літератури. Марія Бочко повна творчих задумів. Торік вона підготувала до друку книжку про незаслужено забутого поета з Великоберезнянщини Федора Коваля . Але ця праця так і не була видана.

Торбич Олександр Миколайович (1933 – 2010 )

     Народився 19 травня 1933 року в м. Ужгород в родині вчителів. Закінчивши школу, пішов вчитися в Ужгородське училище прикладного мистецтва, де його вчителями були відомі художники Бокшай Й.Й., Ерделі А. та інші. Після закінчення училища, за порадою батьків, поступив на медичний факультет Ужгородського держуніверситету. З 1960 року по 1966 працював головним лікарем та невропатологом в с. Новоселиця Міжгірського району. Потім його перевели працювати в Перечинський район с. Порошково, а з 1968 по 2003 рік працював головним лікарем дільничної лікарні в с. Тур’я-Ремета. За час роботи в дільничній лікарні проявив себе чуйним, доброзичливим, грамотним спеціалістом. Поряд із медичною діяльністю Олександр Миколайович захоплювався мистецтвом. У творчому доробку О.Торбича понад 600 творів. Мав чотири персональні виставки в м. Ужгороді та одну в м. Києві. Несподіванкою для багатьох стало відкриття його як поета. Видав збірку поезій « Ще розквітають квіти на лугах». Помер у 2010 році.

Кул Юлій Антонович

     Прозаїк, народився у селі Мокра Перечинського району 21 липня 1945 року, в багатодітній сім’ї вчителів. Закінчив факультет журналістики Львівського університету ім.І.Франка, працював на керівних посадах у Міжгірській і Перечинській районних газетах, «Молоді Закарпаття», «Карпатському краю». Свого часу навіть видавав цікаву приватну новинку «Моя газета». Не раз Юлій Антонович опинявся на відповідальних посадах: заступника голови Перечинського райвиконкому, районної ради, головного спеціаліста Ужанської екоінспекції. За 25 років газетної практики Юлій Кул глибоко спізнав рідний край, водночас не сторонився і громадської роботи. У творчому набутку Юлія Кула солідна науково-дослідницька праця у співавторстві – з історії Перечина та Турянської долини в цілому. Автор повісті „Олені трублять зорю” (1989), історико-краєзнавчого нарису „Тур’я-Ремета” (2001). У співавторстві видано збірник „Перечин” (1999) і „Перечинщина – край закарпатських Бескидів” (2004). Причетний він і до багатьох інших подвижницьких справ рідних краян: розробки герба Перечинщини, геральдичних знаків Тур’я-Ремети, Туриці, Вільшинок. Нариси – його улюблений жанр. Талановитий майстер пера, Юлій Кул завжди намагався і намагається привносити живий струмінь у справу. Член Національної спілки журналістів України.