За волю і долю України

Нема любові понад ту,
Що окропила кров’ю Крути.
І ту гарячу кров святу
Землі вкраїнській - не забути!

В. Письменний

                 Бій під Крутами… Щороку ми вшановуємо пам’ять молодих героїв, що 1918 року полягли біля залізничної станції Крути, захищаючи Українську народну республіку від більшовицьких загонів, які рвались до Києва. Їхній подвиг навічно ввійшов до літопису боротьби за незалежність Вітчизни, як одне із свідчень незламності духу українського народу, його вічним прагненням до волі і справедливості.   Загибель студентів – це символ патріотизму й жертовності українського народу, його вільної душі й незламного духу. «Понад все вони любили свій коханий край», – писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства.
         До цієї дати, 28 січня в бібліотеці-філії була проведена патріотична година «За волю і долю України».  Завідувачка бібліотекою доступно та цікаво розповіла присутнім про бій під Крутами, наголосивши на тому, що 29 січня 1918 року — це не лише день скорботи за українською молоддю, а й день величі духу української нації. Активну участь в заході брала молодь: готувала повідомлення про бій під Крутами, декламувала поетичні твори, присвячені героям. Прозвучали поезії «На Аскольдовій могилі…» П. Тичини, «На могилах» О. Тарнавського, «Крути» М. Лавренка та ін. Присутні переглянули тематичну поличку "Вічна пам'ять героям", а також подивилися відео-презентацію «Крути».
        Наприкінці заходу бібліотекарі разом з користувачами бібліотеки вшанували пам'ять Героїв хвилиною мовчання.   Сьогодні, коли вирішується доля України, молодь, як і колись, у далекому 1918-му, перебуває в перших рядах боротьби, і не випадково, що боротьба ця проходить саме на сході України. У цій борні нас надихають слова великого Кобзаря: «Борітеся — поборете, вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая».

Поет смерекового краю

    

              Січень — особливий місяць у житті закарпатського письменника, професора, доктора наук, педагога, лауреата літературних премій ім. Лесі Українки та Федора Потушняка Степана Жупанина. Бо 18 січня 1936 року він народився, а 7 січня, тобто, на саме Різдво 2005-го, покинув нас, залишивши по собі добру пам’ять і щедрий творчий доробок. Цими днями письменнику виповнилося б 80. 

                    Із цієї нагоди,  в бібліотеці-філії 20 січня  відбулися літературні читання "Поет смерекового краю ". Степан Жупанин залишив помітний слід у літературі Закарпаття. Його творчий набуток склали 28 поетичних збірок, які він написав переважно для дітей. А в науковому доробку – більше триста статей. Діти читали вірші та співали пісні на слова ювіляра. Присутні із захопленням переглянули відео-презентацію «Знайомтеся : Степан Жупанин".

Гості з України в сільському клубі

         15 січня 2016 р. в сільський клуб  села завітали гості з Київської та Вінницької областей (працівники профспілки), де їх радо зустріли . Дитячий фольклорно-інструментальниі гурт «Родина» ( кер. О. Мицька) виступили з невеликим концертом,  як на українській так і на словацькій мові.  Голова села  Біган Михайло Михайлович розповів гостям про наше село : історію та плани на майбутнє. Гості були вражені красою Закарпаття та гостинністю реметян.

Від Різдва до Водохреща

           10 січня 2016 року в бібліотеці-філії цікаво пройшла година народознавства “Від Різдва до Водохреща ”, на якій бібліотекарі познайомили користувачів з традиціями, звичаями та обрядами українського народу, що пов’язані Різдвяно-новорічними святами. На книжковій  виставці “Хай рік Новий, Різдво Христове вам подарують дні святкові!” була представлена найновіша література про звичаї нашого народу.

       Присутні із задоволенням прослухали перший запис “Щедрика”, написаного Миколою Леонтовичем в 1901 році. Запис був зроблений в Нью-Йорку в 1922 році у виконанні Українського національного хору, що вперше з’явився в мережі Інтернет, а також сучасну обробку рок-версії “Щедрика” у виконанні Микити Рубченка.

      Година народознавства  викликала у користувачів почуття приналежності до свого родоводу та прагнення продовжувати і підтримувати традиції українського народу. Адже всі погодились, що наші традиції дуже оригінальні і цікаві. Від них віє магією рідної землі – це “бальзам” для душі, який надає нам, українцям, сил та наснаги.